Собаки зі мною все життя. Був досвід утримання та виховання німецької вівчарки та ротвейлера, після цього був кобель мастино неаполітано.
І саме завдяки їм я з часом зрозуміла, що в моєму житті будуть тільки молоси.
До вибору наступної собаки , як ви розумієте, я вже підійшла з великим досвідом та усвідомленням, якою я бачу ідеальну собаку для себе.
Це мав бути обов’язково молос, але невеликого розміру, міцної статури та інтелектом, наближеним до людини.
Я хотіла, щоб йому та мені було комфортно жити в умовах міської квартири, щоб йому вистачало лінивих прогулянок вулицями Одеси та на пляжах, адже це єдиний вид прогулянок, які приносять мені задоволення.
До того ж, в той час я працювала в офісі та виховувала сина, тож моя ідеальна собака мала бути стовідсотковим компаньйоном та досить інтелігентною особистістю.
Так я обрала для нашої родини Французського бульдога, і це докорінно змінило моє життя.
В результаті, коли любов до одного французького бульдога переросла в справжнє захоплення породою, я зрозуміла,що все буде серйозно. Адже хочеш зробити якнайкраще, зроби це сам!
Я дуже скурпульозно підійшла до питання планування майбутнього розплідника, і прийшла до такого висновку:
Незважаючи на те, що французські бульдоги - дуже популярна та багаточисельна порода, насправді дійсно якісних кровних ліній - породних, в типі молоса, з важким костяком але без зайвої шкіри та складок, генетично здорових та довгожителів, - не так вже й багато, як хотілося б.
Тому я обрала шлях – знайти відповідну породну лінію, та зробити все можливе, щоб зберегти бульдогів бажаного типу в своєму розведенні. Насправді, знайти, а тим більше придбати бульдогів такого високого рівня - це була задачка з зірочкою. Але в мене це вдалось.
І саме через це в Prizewinner ви можете побачити лише одну лінію – від предків до молодих поколінь. Саме тому я можу собі дозволити розведення, отримуючи задоволення від реалізації мого захоплення породою!
Так, за 13 років в нас сформувалась справжня династія Prizewinner, і з великим задоволенням представлю деяких з найвизначніших наших членів родини, про інших ви можете прочитати в окремому розділі – НАШІ дорослі Французи.
Тайсон, Женя і Евіта – наші старійшини.
Вся трійця мають дуже міцне здоровʼя та із ліній довгожителів. В їх роду єбульдоги 14.5 років життя.
Тайсон прожив 13 років, до 12 років він міцно тримав лідерство над усіма бульдогами. З ним легко і цікаво було жити, він так багато розумів і команд і саме життя. Неймовірнійший бульдог. Він назавжди залишаєтся в крові моїх молодих бульдогів.
Евіта прожила 15 років і 3 місяці на своіх лапках.
Женя не дуже полюбляє шоу, ми відвідали не так багато виставок, але я пишаюсь що він отримав свій титул Інтерчемпіона під знаменитими і поважними міжнародними експертами, серед них LuisPinto Teixeira (Португалія) , Rui Oliviera (Португалія) та Paul Stanton (Швеція), William Gardner (Англия). Діти Жені проживають в українських та зарубіжних розплідниках.
Женя прожив 12 років і він мав чудовий настрій та гарне здоровʼя до останньої хвилини свого життя. Женя, певно самий розумний пес, з яким я стикалась за все своє життя. Я неймовірно рада що в моіїх молодих собака є кров мого золотого найулюбленішого Жені.
Філіпп – це неперевершений бульдог, він дуже красивий, саме в тому породному типі, який я бажала. Додам, що я вела перемовини зрозплідником та чекала на нього близько10 років.
Саме з Філіппом ми проїхали більше половини Європи та вигравали на самих важких шоу, на яких лише в одному класі 40-50 бульдогів, а на виставі 350-400 бульдогів, саме з ним ми вийшли в топ бульдогів всього світу, так він займав 2-5 місця на Чемпіонатах Світу та Європи, на BENELUXWINNER AMSTERDAM Winner, Austria Winner та інші.
Він неймовірно любить коли на нього звертають увагу, коли ним захоплюються, коли йому апплодують і він любить великі масштабні шоу, ось там він король!
Від Філіппа я залишила в нашому домі трьох бульдогів Алевтину, Василину (Ізольда) та Віктора. Філіппові діти були продані як простим власникам, так і в розплідники, я дуже пишаюсь що три бульдога від Філіппа купила зам. Председателя Клубу Французських Бульдогів Нормандської філіі на батьківщіні породи у Франціі.
Діти Філіппа звісно мають титули Чемпіонів та Інтерчемпіонів, онуки Юні Чемпіону Світу та Європи. Такого бульдога як Філіпп та Женя не лише важко купити, але й довести до такого статусу.
В нас є декілька поколінь дівчат.
Старше покоління: Евіта їй 14.5 років, а також Еля і Соня – сестри та засновниці, зараз їм 7 років.
Вже від Евіти ялишила дві суки в розплідник – Соню і Елю, а їх батько мій красень Інтерчемпіон з перевіренними старовинними, а на сьогодні вже рідкісними лініями заснованими на бульдогах із Англії та США. З цієї групи почалось те справжне розпліднення.
І cправжня перлинка нашої династії – це Зіна, це наше тигрове чудо в спідниці, диявол який носить Прадо. .
Вона дуже гарно розуміє мову людини, вона майже не знає команд, з нею треба розмовляти і домовлятись.
Зіна – дочка Соні і хорватського кобеля, якій має дуже класний родовід з кровями De La Parure (легендарний Бельгійський розплідник, законодавець сучасного породного типу французьких бульдогів в світі).
Задля цієї вязки ми проїхали 2000 км в Хорватію. Так, професійне гідне розпліднення - це про вагомі інвестиції, та фанатичну відданість породі.
Кар’єра Зіни складалась за часи карантину коронавірусу і зараз - за часи війни.
Саме з Зіною я дійшла висновку, що вистави і титули –другорядне в розведенні. Більше ми не їздимо, як скажені, по всій Європі на виставки.
Зараз те, що мене запалює – це процес ретельного, крок за кроком, відбору бульдогів, які максимально уособлюють Стандарт породи.
Дві доньки Зіни та Філіппа у Франції в професійного заводчика - породника. Звісно я слідкую за їхнім життям і навіть була у них в гостях.
МИ НЕ НАЗИВАЄМО ЇХ СОБАКАМИ — МИ НАЗИВАЄМО ЇХ БУЛЬДОГАМИ
МОЄ БАЧЕННЯ
Якщо говорити коротко, то в моєму розумінні: розкішний бульдог - стандартний бульдог. І все ж, давайте поговоримо про складові справжнього бульдога детально.
— Характер і темперамент.
Впродовж останніх 20 років французькі бульдоги – надпопулярна порода в світі, і ця популярність зіграла з породою злий жарт. Породу перетворили на «собачок поп-зірок» для більших продажів, саме тому про французів розповідають, що це «маленький клоун», або ж «королівський блазень», або ж «смішне поросятко». Це мій страшний сон! Адже справжній породний французький бульдог - це справжній молос, він не має жодного натяку на те, щоб бути схожим на порося - фізично, чи блазня – в поведінці.
Також бульдог немає бути надмірно емоційним, ці собаки активні і розумні, усі ці часові бігання за іграшкою з випученими очами — це не про справжнього молоса, це для гончих, легавих та терʼєрів.
Це розумна іінтелектуальна собака тому бульдог завжди буде з вами поруч чи лежати на дивані, чи мандрувати.
Вони активні і енергійні, проте француз ніколи не буде навʼязливим і вічно майорити перед вашими очима.
Французьский бульдог слідкує за своїм простіром і до них мають ставитись з повагою, як до короля. Тому регулярні відвідування майданчиків з вільним вигулом собак — це незавжди про бульдога. Як я кажу всім нашим власникам — в першу чергу це —Бульдог, а потім вже — французьский.
Як я кажу всім нашим власникам — в першу чергу це — Бульдог, а потім вже — французьский.
— ЕКстерʼєр
Французький бульдог - собака компактного формату і тут я напишу один дуже легкий орієнтир по якому можна розпізнати сучасного стандартного француза. Так, коли ви дивитесь спереду собаки, то ви маєте побачити квадрати – квадратну голову, квадратну морду, квадратну грудь, та квадрат між передніми лапами. Збоку бульдог не має виглядати коротким, він має грубу шию та грубі передні та задні кінцівки. Тобто це типовий молосс, але низенького зрісту і дуже міцним, мускульним тілом.
Голова французького бульдога — це візитна карточка породи. Так, в своєму розплідненні я віддаю перевагу саме голові, лініям обличчя та погляду. Розумний проникливий погляд, високі вушка як в летючої мишки, мʼякенький носик, який має розташовуватись лише на лінії очей та міцні щелепи з міцним підборіддям, роблять обличчя дісно унікальним. Ніякої зайвої шкіри на лобі, я можу допустити лише малюнок, який нагадує зморшки.
Ніс не має бути довгим, він має бути широким і розташованим на широкій морді, не довжина носа грає роль при диханні, а саме ширина. Саме тому справжні французи, з коректним носом мають здорове дихання, не хроплять, не хрипять і не пускають багато слини.
Всі ці зморшечки,які так презентують на фото, це все призведе, як мінімум, до поганого дихання (хрип, храп і слина), як максимум - додають ще проблеми з опорно-рухомим апаратом.
— здоровʼя
Я сміливо пишу, що французський бульдог — здорова порода. Я дотримуюсь у розплідненні етики насамперед по відношенню до майбутніх цуценят та себе. Це значить що плменні собаки мають бути не тільки гарними та титулованними, а й здоровими. Саме тому тут я і показую багато фото де вони біють і плавають.
Існує декілька міфів про породу:
1. Хворобливі.
Ні це не так. При етичному розплідненні ця порода нормальна, як і інші породи. В ції породі немає летальних генів, як наприклад у інших. Проте слабке місце — спина! Стосовно аллергії, звісно це не сосується конкретної породи, а стосується які батьки в вашого цуценяти, та як заводчик вирощує цуценят. Безапеляційно пишу - в моєму розпліднику немає аллергій понад 8 чи 7 років.
2. Храп залежить від будови голови і морди. І тут я звісно зроблю відсилку до Стандарту, в якому чорним по білому вказано що морда має бути широкою, не довгою, а саме широкою. Поясню. Все просто, закрийте одну свою ноздрю і подихайте. Не довжина носа, а саме ширина має ключове значення в питанні храпа та цілком дихання. Також на це впливає і так любима баготьма, але зовсім не стандартна - зайва шкіра на тілі. Тому стандартний бульдог — здоровий бульдог. Також, при етичному розплідненні, дотримуючись стандарту з увагою на темперамент, ці собаки не хриплять при навантаженні.
3. Метеоризм (проблеми з газами): Це хибна думка. Багато людей вважають, що французькі бульдоги - собаки з надмірним газоутворенням. Це не так. Правильний раціон і звички годування правильно і ніякого метеоризму.
4. Несумісність зі спекотною погодою. Люди часто вважають, що французькі бульдоги не переносять спекотну погоду. Дам свої пояснення, бо ми живемо в регіоні де буває за +32-34 градуси і додає надмірну вологість повітря через море, і я дуже добре знаю як жити з бульдогами в таких умовах в великому місті. Вони можуть бути чутливими до екстирмальних температур особливо у умовах міста. Більш детально я розповім в окремій статті згодом.
5. Прогулянки. Я гуляю з бульдогами щоденно і за день намагаємось пройтись від 5 до 8 км для дорослого бульдога. Памʼятайте що це молос і довгий скаженний біг то не для таких порід. Вони залюбки стрибають. Ця порода має вибухову енергію, тобто вони дуже швидко можуть пробігти кілька сотен метрів, а потім ляжуть відпочити.
Здоровий бульдог - середньо активний, без зайвої ваги та не худий. Це не інваліди!
Додам, що важлива правильна, згідно стандарту породи будова хребта — не горбатий, не рівна спина, а саме як зауважено стандартом — з найвищою точкою в середені попереку і плавним нахилом крупа з хвостом донизу.
І зауважу ще раз — бульдог не хропить, не має надлишкового газоутворення, та не має заходитись піною при активних рухах.
я роблю всі необхідні тести щодо стану здоровʼя кожній племенній собаці, цю інформацію я додала на персональних сторінках наших дорослих французів.
